
Для будівництва своєї церкви селяни підібрали дуже міцні дерев'яні бруси. Простояла вона 149 років, аж поки не трапилася біда. У1809 році на Великдень сталася з невідомих причин велика пожежа - храм згорів. Населення у 1810 році побудувало нову церкву. Літопис відзначає, що вона менша від попередньої і споруджена як уніатська: без іконостасу і царських воріт. М. Теодорович підкреслює, що після того, як храм перейшов у православ'я, у ньому був влаштований іконостас і престол.У документах за 1892 рік сказано, що церк¬ва має прихожан: 859 чол. і 749 жін. Приписа¬но до церкви 77 десятин землі, утому числі 36 десятин орної і 29 - сінокосу. Уже в 1893 році церкву ремонтували. її поставлено на кам'яний фундамент.

У 1966 році в пам'ять загиблих односельчан побудовано місцевими майстрами пам'ятник, досить простий у художньому виразі. У1968 році споруджений новий пам’тник у честь односельчан, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Автор пам'ятника, виготовленого на Львівській кераміко-скульптурній фабриці, - Чайка Я.І.
Територія меморіального комплексу має вигляд прямокутника розміром 27 х 27 м. Справа від входу височить скульптура жінки у довгому вбранні, яка стоїть на постаменті. Скульптура висотою 3 метри, шириною 0,9 м, постамент висотою 1,5 м. Пам'ятник виготовлений з бетону і мармурової крихти. Зліва від пам'ятника розташований чотиригранний пірамідальний обеліск із написом, що виготовлений у пам'ять тих, хто загинув у 1941-1944 роках.
У 1958 році у селі споруджений
ще один пам'ятник на місці поховання, розстріляних у ніч з 25 на 26 вересня
1944 року 14 людей, які проводили селянське зібрання, у тому числі Жмура Давида
Романовича - голову Велимченської сільської ради.
Турія — річка, протікає у Волинській області, права притока Прип'яті. Довжина — 184 км, площа басейну — 2900 км². Бере початок на заболоченій улоговині, що на північних схилах Волинської височини, біля с. Затурці. Тече Поліською низовиною.